Seriously? IE? Go here and download normal browser.

Про створення курсів дистанційного навчання. Умови введення та наш досвід для супроводження програми "змішане навчання" у Каразіна 2020-2021рр

Карантинні обмеження посилили виклики, які стоять перед Каразінським університетом в організайції навчального процесу.

Потреба в нових підходах до навчання з обмеженням кількості аудиторних занять залишається актуальною для значної частини викладачів університету, університетських кафедр. Прагнення Каразінського університету до визнання світовою університетською спільнотою (представнитство у світових рейтингах), визначає необхідність кардинальної зміни організації навчального процесу за рахунок широкомасштабного впровадження онлайн – технологій, грунтовних змін у підходах до організації навчання в університеті, в кожній дисципліні, зокрема співвідношення очної та дистанційної складової курсів, ролі аудиторних занять та ефективності їхнього проведення. Світові тренди щодо неперервної освіти актуалізують використання гнучких моделей освітнього процесу, в якому активно застосовуються різні освітні засоби, методи й технології, зокрема і дистанційні. До цих моделей у першу чергу відноситься ЗМІШАНЕ навчання, яке впроваджується у Каразінському університеті.

Процес перекладу на рейки дистанційного навчання всього викладання в Університеті в умовах карантинного часу не потребував над зусиль завдяки наявності системи, яка вже була створена та працювала як для заочної форми навчання, так і для денної, відповідно до рішень по утворенню системи дистанційного навчання, що прийняло керівництво університету у 2011 році. Слід враховувати, що Університет –це понад 16 тис. студентів та слухачів, що навчаються на понад 120 спеціальностях. Тому мобілізація ресурсів для продовження навчального процесу в екстремальних умовах весни-початку літа 2020 року скоріше не була шоком для значної кількості університетських викладачів, а скоріше каталізатором на шляху всебічного використання форм, інструментів, платформ електронного навчання та спілкування. Для відповіді на питання що вдалося зробити, подалаючи несподівані вступні умови, створені карантином, необхідно спочатку зафіксувати базу, з якої вдалося стартувати. По- перше, інформаційно-освітній простір дистанційного навчання Каразінського університету, з огляду на те, що він визначається як складна структурована система, рівні якої взаємодіють і обумовлюють одна одну, на початок 2020 року склав досить відпрацьовану структуру. Технічну основу системи складає сервер: Intel Xeon E5620, 2.40Ghz, 16 ядер та канали зв’язку – опто-волоконний канал від провайдера WNet Україна: основний канал (швидкість до 1000 mb/s) та запасний – університетський інтернет (швидкість до 100 mb/s). Організаційну основу системи становить існуючий університетський Банк веб-ресурсів, створений на базі Центру електронного навчання Інституту післядипломної освіти та заочного (дистанційного) навчання. Банк вебресурсів має три єлемента:

1) Працюючи курси на заочній, денній формах навчання, в сегменті міжфакультетських дисциплін, в сегменті контролю (моніторінгу якості освітнього процесу (ректорськи контрольні работи, моніторінг знання іноземної мови та інш.), дистанційні курси підсистеми підвищення кваліфікавції.

2) Дистанційні курси що допрацьовуються, знаходяться «в роботі».

3) Архів дистанційних курсів, що сформувався в результаті змін в навчальних планах та навчальних програмах.

Наповнення Банку дистанційних курсів (далі - ДК) досягло позначки 1800 дистанційних курсів на початок 2020 року. Тільки кількість повністю робочих курсів ( на яких навчалися студенти) за підсумками 2019/2020 н.р. склала - 1234 ДК. Створення і наповнення Банку веб ресурсів передбачало вирішення низки питань. По-перше, навчання викладачів університету роботі в платформі MOODLe, навчання створенню дистанційних курсів, їх проектування та освоєння методики роботи з ними. На сьогодні пройшли підготовку 868 викладачів і працівників тільки університету (22-х факультетів і ННІ). По-друге, були визначені вимоги до дистанційних курсів, які задавали структуру ДК, вимоги до його контенту, мінімальні вимоги до додаткових елементів e-learning, включаючи використання інтернет-ресурсів та відеоматеріалів. Було розроблено методичні рекомендації по їх створенню. По-третє, була сформована система сертифікації дистанційних курсів, яка забезпечує визначення дистанційних курсів в якості навчально-методичної праці. У червні 2020 кількість сертифікованих курсів досягла – 214.